Статус німецької меншини Галичини в національній політиці Західноукраїнської Народної Республіки Іван МОНОЛАТІЙ ... В новітній історії розвал Російської та Австро–Угорської імперій призвів до того, що Україна опинилася між двома військово-політичними організмами – Антантою і Центральними державами. Проголошення України самостійною державою давало їй змогу підписати на юридично оформленій підставі договір з країнами австро–німецького блоку. Початок міжнародно–правовому визнанню України як незалежної держави поклав Берестейський мирний договір. Альтернативою договору 27 січня (9 лютого) 1918 р. між УНР і Німеччиною та її союзниками було перетворення України на підконтрольну територію Німеччини та Австро-Угорщини. Названі держави, ставши союзниками УНР, зобов’язалися допомогти їй відновити контроль над усією територією держави3. Взаємні поставки сільськогосподарської продукції були регламентовані “Господарським договором між Українською Народною Республікою й Німеччиною та Австро-Угорщиною” від 23 квітня 1918 р. Загострення відносин між окупаційним командуванням і урядом УНР призвів до ліквідації республіканського режиму в Україні і встановленні Української держави П. Скоропадського, розширенням міжнародних контактів з європейськими державами, зокрема з Німеччиною. Пізніші німецькі архівні матеріали 1918-1941 рр. показують важливість українсько-німецьких пріоритетів новітньої політичної історії, спільність деяких зовнішньополітичних орієнтирів.
|
||||||||||||||
