|
Іван МОНОЛАТІЙ
Двадцяте століття в житті українського народу – це період самостійницьких державно-національних злетів і спадів, з якому відбулися найбільші битви за українську державність, що, межуючи між розпачем і надією, показали потребу кращої самореалізації національно-визвольної боротьби.
Проте, дослідження державотворчих процесів новітньої історії України має чимало прогалин. До того ж, час, в якому живемо, вимагає нових трактувань, нових концепцій і глибших узагальнень, висновків стосовно історії українського етнодержавотворення . Пропонуємо свої міркування стосовно дослідження зазначеної теми.
Вирішальну роль у творенні модерної української нації в Галичині відіграла Листопадова 1918 р. національно-демократична революція.
Дослідження її найхарактерніших особливостей вимагає не лише теоретичного, а й практичного осмислення, яке дасть можливість переглянути новітній суспільно-політичний рух на західно-українських землях. Слід чітко окреслити політичні сили, які діяли у цей важливий проміжок вітчизняної історії, визначити їх роль і місце в розвитку історико-культурних регіонів Галичини та етнонаціональних (етноконфесійних) спільнот, їх взаємовідносини та роль в політичних, військивих, економічних та культурних структурах і процесах першої половини XX ст.
Тривала і досить динамічна історія розвитку національної ідентичності, ціннісно-нормативних установок та стереотипів національностей цього краю має вельми багаті науково-краєзнавчі традиції.
читати далі... (повний текст)
|
