|
Володимир БОЙЦАН
Подібно до "вечерниць" популярні розважально-просвітні заходи, які влаштовували українські коломийці від 1860-х. Відзначалися доброчинною метою, патріотичною суттю, культурою поведінки, Термін "вечір" з'явився в українському середовищі на противагу нім. чи пол. "баль" і практично, до 1939-го був синонімом слова "вечерниці". Коломийське товариство ім.М.Качковського москвофільського спрямування часто використовувало для своїх заходів назву "забава" У коломийській пресі від кінця 1860-х ведеться мова про "вечір", "вечерок", "вечерок з танцями", "вечерок музично-декламаторський", "вечір в пам'ять Т. Шевченка" та ін. Популярними від кінця ХІХ ст. були т. зв. "чайні вечори", які з`явилися під впливом заходів, які були проведені у Львові "Обществом русских дам" в другій половині 70-х. Такі заходи були найперше засобом виховання національної свідомості та поширення впливу літ., музичних і малярських творів на відродження укр. духовності. Їх приурочували до визначних подій укр. історії та подій культурно-мистецького життя, до річниць визначних діячів укр. культури, до релігійних свят тощо. Важливою стороною проведення заходів подібного типу була можливість залучення до суспільно-політичного руху неграмотного населення, що сприяло поширенню просвітницьких ідей серед представників різних суспільних верств. Досить часто заходи такого типу супроводжували відкриття читалень. Починаючи з 80-х. ХІХ ст. В. стають однією з основних форм здійснення пропаганди укр. товариствами своїх ідей та джерелом поповнення фондів.
Значна частина заходів в 60-х-на початку 70-х приурочувалися до різноманітних державних свят, заходам, спрямованих на відзначення значних подій у житті цісарської родини, призначенням на посаду високопоставлених урядовців краю. Так в 1866 відбулися заходи, присвячені ступленню на посаду намісника краю графа Голуховського. В програму входило святкове богослужіння, а вечером була проведена урочиста ілюмінація з залученням всіх будинків середмістя. В кінці відбувся святковий феєрверк.
Місцем проведення В. були приміщення Народного Дому, касина "Ресурси", магістратська саля, саля "Сокола", Каси Ощадності, в приміщення броварні п.Клеского у Нижньому Вербіжі, приватних оселях коломийців та приміщеннях читалень, а також з виїздом на природу.
Серед найактивніших організаторів В. були коломийські товариства: касинове товариство "Родина", коломийські філії товариств "Просвіти" та ім.М.Качковського, Літературно-драматичне товариство, Коломийський Боян, "Жіночий кружок" до яких долучалися "Шкільна поміч" та ремісниче товариство "Зоря". Після І світової війни до проведення В. долучаються коломийські читальні, під егідою яких подібні заходи проводяться, практично, кожного тижня.
Багато заходів подібного типу мали благодійний характер.
В рік утворення в Коломиї філій т-в "Просвіта" та товариства Качковського (1878) було прийнято рішення про відзначення річниці знесення панщини в Галичині. Урочистості відбулися у Нижньому Вербіжі в домі п.Клеского, власника Верхнього та Нижнього Вербіжів та відомого учасника забудівлі Коломиї. В той день зібралося більше 300 осіб, серед яких в основному були селяни та міщани – члени вищезгаданих т-в. Музика місцева відіграла хороші твори капельмейстера п.Книпля, укладені з українських народних пісень, а пізнім вечором молодь багато танцювала в салі бровару.
28 вересня в Коломиї відбулася забава з танцями, чистий дохід з якої призначався на фонд української бурси і на закупку ґрунту під Народний Дім. На цьому вечорі були присутні багато гостей, а закінчився він коломийкою. При кадрилі нараховано до 80 пар. Музика 58 полка піхоти гарно підігрувала. Чистого доходу після вечерка 55 зр. 85 кр., котрі було розділено між бурсою та Народним Домом.
1 липня 1889 в Коломиї в салі касина "Ресурси" відбувся вечерок музично-декламаторський з танцями, влаштований коломийським товариством "Родина" при участі богословів львівських, які відкрив голова товариства Павло Ільницький. Вдало підібрана програма зробила цей захід цікавим і пізнавальним.
У проведенні В. досить часто брали участь відомі коломийці та гості міста. 12. 03.1900 в салі каси ощадності відбувся вокально-музичний В., організований "Коломийським Бояном", "Літературно-драматичним товариством", "Жіночим кружком", філією товариства "Просвіта" та читальнею "Просвіти", на якому гості почули декламації Іванни Біберовичевої, відомої акторки.
Нижній Вербіж був місцем проведення багатьох В, які влаштовували коломийські товариства та читальні. Так 11 липня 1892 влаштував в салі бровару концерт хору міщанського і В з танцями, на якому були присутні коломийські міщани і місцеві селяни.
01.09.1892 коломийська філія товариства ім.М.Качковського влаштувала вокально-декламаторський В. з танцями, з котрого частина доходу була призначена на будівництво Народного Дому. Складовою частиною цього заходу був "живий образ "Непобедімая Русь", а в кінці гості мали змогу побачити святковий феєрверк з бенгальськими вогнями.
7 лютого 1895 касинове товариство "Родина" влаштувало В з танцями, на якому до кадрилі стало 64 пари, а 12 лютого – товариство імені М.Качковського, де до кадрилі стало 92 пари.
Літературно-драматичне товариство часто влаштовувала В, сполучені з театральними виставами. 15 січня 1894 було влаштовано літературно-драматичний В з танцями в салі ратуші, сполучене з театральним представленням "Наталка Полтавка". 14 січня 1900 Літературно-драматичне товариство при допомозі "Коломийського Бояна" влаштувало Маланчин вечір в користь будівництва Народного Дому.
15 липня 1900 читальня "Просвіти" в Печеніжині влаштувала вокально-декламаційний В. для місцевої захоронки сс.Служебниць Пречистої Діви Марії в салі громадської ради.
12 грудня 1900 в Коломиї відбувся вечір святого Андрія, влаштований товариством "Руський жіночий кружок в Коломиї" при співучасті Коломийського Бояна. Чистий дохід з цього заходу був присвячений на Народний Дім.
12 березня 1893 ремісниче товариство "Зоря" влаштувала в салі ратуші вечерок музично-декламаторський в пам`ять 31 роковин смерті Шевченка. 17 липня 1898 товариство "Зоря" влаштувала прогулянку до шепарівського лісу, в якому взяли участь близько 100 членів товариства та їх сімей. Молодші члени товариства почали танці та забави, старші спочатку спостерігали, а потім співали народні пісні. В кінці всі затанцювали коломийку, до якої приєдналися селяни Дятковець і Шепаровець.
Окупаційна австрійська влада не завжди дозволяла проведення таких заходів. Так, під час відкриття читальні у Коломиї в 1878 після богослужіння та урочистого відкриття програмою було передбачено забава з танцями, присвячена річниці знесення панщини, проте коломийське староство не дозволило її провести.
Велику роботу по проведенні В робила коломийська філія товариства "Просвіта". Так, в звіті за 1936 зазначається, що зусиллями читалень, підпорядкованих коломийській філії, було проведено23 національно-виховних імпрез.
Література: ЦДІА у Львові, Ф.348, оп.1, спр.2944.
Весна, 1880, Ч.5. Голос Народний, 1866, Ч.21. Русская Рада, 1878, Ч.9, 1.05. Русская Рада, 1878, Ч.10, 16.05. Русская Рада, 1889, Ч.14, 19.07. Русская Рада, 1889, Ч.15, 3.08. Русская Рада, 1892, Ч.11, 15.06. Русская Рада, 1892, Ч.13, 15.07. Русская Рада, 1892, Ч.15, 15.08. Русская Рада, 1893, Ч.4, 15.02. Русская Рада, 1894, Ч.1, 1.01. Русская Рада, 1895. Ч.1, 10.02. Русская Рада, 1895, Ч.11, 1.10. Русская Рада, 1896, Ч.2, 15.01. Русская Рада, 1896, Ч.3, 1.02. Русская Рада, 1898, Ч.1, 1рус.01. Русская Рада, 1886, Ч.19. Русская Рада, 1889, Ч.14. Русская Рада, 1890, Ч.19. Діло, 1892: Ч.169: 28.07.(9.09). Діло, 1900. Свобода, 1899, Ч.43.
Одна з найпоширеніших і найдавніших форм просвітницької діяльності українців Галичини др. пол. ХІХ-го — першої третини ХХ-го ст. Вечори, як спосіб відпочинку і дозвілля, були популярними в Європі ще від ХVІІ ст. У Відні 5 лютого 1850 відбувся "баль слов'янський", на якому були присутні українці Галичини. Нім. термін "баль" — бал став поширюватися на такі розважальні вечори і в середовищі поляків та українців Галичини, оскільки край перебував тоді в складі Австрійської імперії. На поч. 1862 у Коломиї відбулися 2 "руські бали", доходи від яких переказано на допомогу бідним укр. учням Коломиї; у 1867 — баль на користь бідних учнів, який розпочався і закінчився коломийкою, проти чого виступили поляки та спольщені укр., заявляючи, що це "хлопський" танець. Винятково важливу роль відіграли В. у формуванні національної свідомості неписьменного населення Коломийщини, оскільки сприяли формуванню почуття національної свідомості, залученню до активної суспільно-політичної діяльності. Саме тому, в подальшому, за організацію розважальних вечорів у Коломиї взялися місцеві осередки українських просвітніх товариств: "Просвіта", "Товариство ім. М. Качковського", товариство "Родина", "Перше літературно-драматичне товариство", "Руський жіночий кружок", "Союз українок", товариство ВПУВ, "Коломийський Боян" та ін. У 1870-80-і у Коломиї побутують терміни "вечір", "вечерок", "вечерок з танцями", "забава", "фестин" тощо. Проте, зі зростанням національної свідомості коломийські інтелігенти звертають увагу і на самий термін розважальних вечорів. І якщо місцеві поляки вибирають милу їхній мові "забаву", то українці зупиняються на найвдалішому і чисто українському терміні "вечерниці". Первісне звучання сучасного слова "вечорниці" на Коломийшині відома, як "вечерниці". Так коломийська газета "Русская Рада" у ч.13 за 1888 повідомляє, що в Коломиї 2 серпня відбулися В. з танцями, які організувало "Перше літературно-драматичне товариство" за участю "академіків-вандрівників", а доход призначався на к-ку бурсу. Запрошення на укр. В. виготовлялися, як власноручно, так і в друкарні М. Білоуса та публікувалися в пресі.
Ще якийсь час помітка боротьба термінів, але уже на поч. 20 ст. перемагають "вечерниці" і вслід за Коломиєю укр. організації Львова, Станіславова та ін. укр. міст також влаштовують В. Кошти від проведених заходів у Коломиї в кінці 19 — на початку 20 ст. призначалися на благодійні цілі: закупівлю і будівництво Народного дому, на коломийські бурси, на потреби товариства "Шкільна поміч", на фонд погорільців у різних місцевостях Галичини. Так, 6.07.1886 відбувся захід, кошти з якого були призначені на дохід погорільців Стрия та Лиска. 28.09.1886 відбулася забава з танцями, чистий дохід з якого (55 корон 85 крецерів) було розподілено між українською бурсою та Народним Домом. При кадрилі нараховувалося до 80 пар, а закінчилися В. коломийкою.
Вступ (вхід) для однієї особи становив 1—2 кор., досить поширеними були сімейні абонементи на 3—4 особи. На поч. 1890-х організатори В. уже рекомендували учасникам стиль одягу: народний або візитовий. Танцювали здебільшого під музику 58-го піхотного полку, а згодом — під джазовий ансамбль. Після заснування 1889 касинового товариства "Родина" пожвавилися відпочинково-розважальні вечори укр. Коломиї. Це товариство у перші роки свого існування проводило по 5—7 різноманітних В., а упродовж 1904-05 "Родина" організувала 20 В.: "Вечерниці з танцями", "Зачаровані вечерниці", "Помадкові вечерниці", "Солодкі вечерниці" та ін. Особливо цікавими були "Японські вечерниці", для яких аж у Токіо замовлено "оригінальні карнети з японськими малюнками, безліч барвистих лямпіонів, не меншу кількість японських вахлярів і оригінальне шатро японське". Вони відбулися 16 лютого 1905. Під час багатьох В. організували буфети з перекускою, які , починаючи з 70-х років проводилися, як правило, без алкогольних напоїв. Іноді коломийські українці зичили на В. у поляків фортепіано.
Традиційними були новорічні В. в середовищі коломийських гімназистів, для проведення яких панночки готували маскарадний стрій з елементами національного, класичного та історичного костюму. Дівчата заздалегідь виготовляли своїм кавалерам символічну квіткову композицію з цигаркового паперу, т. зв. котильйон і приколювали її на вилогу піджака. За дяку хлопці купували дівчатам у буфеті шоколадку. На таких заходах заборонялося спиртне. Танцювальна програма починалася з вальсу, відтак ішли мазурки, кадрилі, та особливо популярною вважалася коломийка.
До традиційних В. належали Святомиколаївські та Святоандріївські, але оскільки їх організовували у період посту — Пилипівки, то не грала музика. Напередодні свята Миколая "Руський жіночий кружок" або "Родина" влаштовували В. для дітей, під час яких обдаровували молодиків. Такі В. найчастіше відбувалися в залах казино "Ресурси", "Сокола", ощадної каси, у кімнатах товариства "Родина". На них запрошувалися діти членів укр. т-в, бідні та сироти. Обов’язковим елементом такого роду В. були театральні вистави ("сценічні образи"), які проводилися силами членів товариств. Так, 19.12.1895 відбулися В. для дітей, до проведення яких було залучено дітей членів товариства "Родина". Їх силами була поставлена казка "Коза-Дереза". Як відмічала газета "Русская Рада", глядачі заповнили цілий зал Каси ощадності, а гра дітей усім дуже сподобалася. В більшості випадків подібні заходи супроводжувалися роздачею подарунків. В надвечір`я 17.12.1898 "Жіночий кружок" влаштував В., складовою частиною яких була вистава "Лінюх", а в кінці усі присутні отримали подарунки.
У 1890-і в Коломиї відбулися перші "Селянські вечерниці", які влаштувала філія "Просвіти", свого роду концерт і доповіді. У них взяли участь сільські хори з Балинець і Тишківців, Ілинець, теперішнього Снятинського р-ну, з смт. Печеніжина, теперішнього Коломийського району, міщанські хори з м. Снятина і м. Коломиї, читці Ганна Довганчук з с.Воскресінців, Яблонський з с.Космача, теперішнього Косівського р-ну, та Михайло Кшивецький з Коломиї, а також гуцульські музики з с.Космача, з смт. Печеніжина та Біловусяк з Ворохти.
Обов`язковими були В. після загальних зборів Коломийської філії товариства "Просвіта". Так, 25.03.1903 в залі магістрату на В. були присутні більше 500 членів філії та їх родин.
Товариство "Руський жіночий кружок" у Коломиї 5 листопада 1910 влаштував у залі Народного дому "Вечерниці з танцями". Вступ від особи — 2 кор.; стрій — візитовий. Працював буфет. Дохід призначався на дівочу бурсу. Запрошення можна було отримати у пані Гнатишакової на Мнихівці.
Організація В. у Коломиї припинилася в період Першої світової війни і відновилася у 1920-і. Українська жіноча гімназія УПГ "Рідна школа" у Коломиї запросила 1920 на "Великі студентські вечерниці" і Народний дім. Такі В. вирівнювали спілкування між представниками обох статей, оскільки хлопцям-гімназистам заборонялося відвідувати будь-які публічні заходи з танцями. На одних з таких В. і відбулося романтичне знайомство студента першого гімназійного класу Ореста Кузьми з однією з чотирьох доньок Меренюків — Марусею. Згодом у цього знайомства постала чудова укр. сім'я. Коломийські українські гімназисти 3 вересня 1932 влаштували "Великі осінні вечерниці", на які запросили і молодих учителів. А 11 лютого 1936 коломийська філія "Союзу українок" влаштувала у залі ощадної каси "Великі вечерниці". Вступ для дорослих — 2 зол., для молоді — 1,5 зол., на балконі — 1 зол. Працював буфет, грала джазова музика. Початок о 21-й годині.
Після активізації процесу заснування читалень на території Коломийщини В. стали головним джерелом для поповнення читальняних кас, кошти з яких ішли на закупівлю просвітньої л-ри та організацію інших просвітніх заходів. Крім цього В. сприяли виявленню в народному середовищі здібних дітей та молоді, підвищували загальноосвітній та культурний рівень учнів.
Назагал В. відбувалися в Коломиї (здебільшого в Народному домі) до приходу першої московсько-комуністичної окупації 1939. Носили вони патріотичний характер, мали доброчинну і розважальну мету та високий моральний рівень. З міста В. поширились і на села Коломийщини, особливо в 1930-і. Так 7 березня 1937 осередок товариства "Рідна школа" в Печеніжині скликав до залі читальні "Просвіти" та до кімнат "Рідної школи" на "Вечерниці з танцями". У програмі були: сценічна картина, хорові та музичні продукції, фактова лотерея, зимовий фестин, товариські забави, працював буфет.
Окремо слід виділити В. Шевченківські. Культ Тараса Шевченка на території К-ни почав поширюватися в другій половині 70-х років ХІХ ст. з проникненням на територію творів поета з української території, яка перебувала під владою Росії. Вперше в Коломиї В. Шевченківські відбулися 21 березня 1880 в залі казино "Ресурси". Ініціаторами їх проведення стали коломийська філія "Просвіти" і "Перше літературно-драматичне товариство". Оскільки на той час важко було купити бюст Шевченка, то сцену прикрасили його портретом. У програму В. входили декламації, спів, музика та відчит про життя Кобзаря. На цих В. були присутні і коломийські поляки. Організаторам В. надіслали вітальні телеграми з багатьох міст Галичини. Протягом наступних років "Шевченківські вечерниці" в Коломиї влаштовували осередки т-в "Просвіта", "Шкільна поміч", "Руський жіночий кружок", "Коломийський Боян", Народний дім, "Перше літературно-драматичне товариство", товариство "Родина" та ін. Шевченківські В. були єдиним заходом світського характеру, які офіційно проводилися в Коломиї. На них пані Псовська, Чайківська, Кідич, Гумінілович виконували фортепіанні твори класиків світової музики, читці декламували Шевченкові твори. Після загальних зборів "Просвіти" 25 березня 1903 в Коломиї організували В. на честь Т. Шевченка. Фактично, "Шевченківські вечерниці" в Коломиї стали традиціями у 1920-30-і, хоч деколи вони називалися не "вечерницями", а "вечорами".
Український термін "Вечерниці" у рад. добу відкинули, а натомість прижився термін "вечір", що був тотожний до рос."вечер". Див. також статтю "Вечерки".
Література: Зоря Галицька. Львів. — 1850. — ч. 15; Слово. Львів. — 1862. — 5 січня, 22 січня, ч. 9, ч. 10; Голос Народний. Коломия. — 1865-67; Весна. Коломия. — 1878-80; Русская Рада. Коломия. — 1888. — ч. 13; 1891-99; Діло. Львів.— 1899—1900; Руслан. Львів.— 1904.—ч. 11; ч. 13 1905.—ч. З, ч. 13, ч. 19, ч. 31; 1910. —25 жовтня; Життя Покуття. Коломия. — 1932. —ч. 4. Звіт ц.к. гімназії з руською мовою викладовою в Коломиї за рік шкільний 1909-1910. Коломия, 1910. ЦДІА у Львові, Ф.348, оп.1, спр.2942-2959.
|
