історія <--

Історичні гуртки в Коломийській українській гімназії

Іван МОНОЛАТІЙ

Серед актуальних проблем дидактичної думки в Галичині кін. ХІХ – поч. ХХ ст. і, одночасно, історичного коломиєзнавства, чільне місце посідає питання педагогічних, науково-дослідницьких та культурно-мистецьких традицій Коломийської української ґімназії (далі - КУГ) [1].

Підвалинами педагогічного пошуку в Галичині нерідко ставали церковні братства (товариства) та бурси народних шкіл та ґімназій. У Коломиї перші українські братства існували ще ХVI-XVII ст. при церквах Преображення Господнього та Святого архистратига Михаїла як об’єднання населення міста та околиці, що виступали проти національного гноблення, очолювали широкий просвітній рух в боротьбі за громадські та культурно-освітні справи. В коломийських бурсах, які з’явилися після відкриття першої державної ґімназії в 1861 р., відбувається також й примітивний (первісний) розвиток елементів самостійної роботи вихованців ("питомців") у вивченні рідної мови, минулого свого краю, традицій предків [2].

Поряд з цим, з 90-х рр. ХІХ ст. поступово відбувається формування теорії навчання й виховання учнівської молоді в КУГ засобами історичних знань, що закріплювалися в процесі самостійної науково-дослідницької роботи в спеціалізованих гуртках [3]. Їх пошукова діяльність спричинялася до жвавої наукової дискусії, сприяла розробці положень батьківщинознавства та всесвітньої історії, теоретичних основ національної освіти й виховання, підготовки молоді до студій у високих школах не лише австрійської Галичини, але й багатьох західноєвропейських держав. Так, на початку 1896/97 н.р. 14 коломийських ґімназистів створюють "Тайний кружок для самообразованя", метою якого були "виміна гадок ... поглубленє в понятю деяких питань, а головно виказати брак загального ширшого сьвітогляду та заохотити до пильної праці над собою". Перші наукові гуртки в КУГ з’явилися в другому півріччі 1907/08 н. р.: утворювалися літературний, історичний та природничий гуртки. Науковий патронат ними здійснював викладач, д-р Іван Раковський, згодом відомий український фізик, головний редактор першої української енциклопедії "УЗЕ". Сучасники зазначали, що "тайні кружки перевелись. Настав инший час. Позволено ученикам творити научні кружки і читальні по ґімназиям" [4]. Перші загальні збори історичного гуртка відбулися у квітні 1908 р. в приміщенні КУГ під головуванням автора популярних в Галичині посібників з всесвітньої історії проф. Йосифа (Осипа) Чайківського, викладача історії. Головою гуртка обрано учня VІІ кл. Василя Пилип’юка [5]. Як повідомляють джерела, в перші місяці до гуртка записалося 72 члени, а на засідання і практичні заняття приходило яких 25-37 учнів. Повноцінна науково-дослідницька робота розпочалася лише в 1908/09 н.р., коли відбулося 3 сходин, на яких виступили з науковими повідомленнями учні V-VІІ кл. Звіти КУГ подають наступні відомості: Федір Федорців (VІІ кл.) "Іван Виговський і гадяцькі постулати" та "Володимир Антонович", Федір Небиловець (V кл.) "Панщина і данини українських селян до половини 17 віку" й "Два послідні повстання козаків перед Богданом Хмельницьким", Григорій Драгомирецький "Перші козацькі повстання", Ґоянюк (VІ кл.) "Повстанє Великого княжества московського" [6]. Рецензентами робіт виступили проф. Лев Дольницький і вчитель історії Василь Чайковський. Пояснюючи механізм самостійної роботи учнів, зазначалося: "Після кождого відчиту йшла оживлена дискусия,яка богато причинила ся до пояснення порушених питань. На кождім засіданю було присутних по кількох учителів, які забирали у дискусиї слово і давали прелеґентам і взагалі членам кружка вичерпні відповіді"[7]. Виконанню творчих завдань сприяла самостійне опрацювання бібліотечних фондів КУГ: в 1906/07 н. р. в бібліотеці "для бідних учеників" нараховувалася 700 шкільних підручників, було закуплено 67 підручників, а 80 учнів подарували разом 140 книжок. Цим завданням сприяло певною мірою й те, що бібліотека використовувала 1591 польських, 1345 українських, 278 німецьких назв науково-методичної, виховної, спеціальної та художньої літератури [8]. Для обґрунтування відповідей учні КУГ використовували 93 геоґрафічні карти, 206 образів, 14 історичних атласів, 4 глобуси. Загалом, в 1909 р. було проведено 6 сходин гуртка, на яких, пересічно, перебувало 40-50 учнів.

Пошукова робота гуртківців в наступному 1910/11 н. р. відбувалася за наступним принципом: від загального до одиничного у вивченні навчальних дисциплін - історії рідного краю (надобов’язковий предмет) та всесвітньої історії. Другі загальні збори історичного гуртка (53 члени) відбулися 10 жовтня 1910 р. під головуванням учнів VІ кл. Ілька Гаврилюка (голова) і Онуфрія Яковіщука (секретар) [9]. Під керівництвом викладачів КУГ – проф. Лева Дольницького і Йосипа Чайкківського, о. Филипа Лабенського, Дометія Поповича (заступників вчителя), Теодора Примака, Василя Чайковського, Григорія Головки (вчителів) учнями старших класів було опрацьовано 6 наукових тем, що виокремилися в реферативні повідомлення. Серед них, доказовістю та послідовним й логічним викладом відзначалися наступні: О. Яковіщук "Формация рускої держави" та "Рускі князі в Х віці", О. Ясінського "Володимир Великий і Ярослав Мудрий", І. Павлюка "Початки, розцьвіт і занепед галицького князівства", М. Даниловича "Суспільний і політичний устрій в старій Руси", М. Ерстенюка "Ґеоґрафічні відкриття около р. 1500" [10].

В структурному плані, засідання історичного гуртка відбувалися в присутності понад 40 осіб, коли доповідач виголошував підготований реферат або відчит, а в розпочатій пізніше дискусії приймало участь 5-8 учнів. Доречно підкреслити, що дискусія з проблеми реферату носила в той час значною мірою інформативний (а, в деяких випадках, популярний) характер, почасти в запитаннях до наукового керівника і рецензента, або ж пояснення невідомих учням аспектів теми [11]. В 1910 р. відбулося 12 сходин двох відділів гуртка (І відділ: V-VІ кл.; ІІ відділ: VІІ-VІІІ кл.).

Із збільшенням слухачів історичного гуртка і навчальним навантаженням (яке визначало історичне краєзнавство як факультативний предмет), на початку 1911/12 н.р. утворюється другий історичний гурток учнів VІ кл. під проводом викладача історії, проф. Григорія Головки, заснований на прохання класу. Цей гурток ставив за мету, "обробляти систематично рідну історію" [12]. Вже 11 листопада 1911 р. відбуваються перші загальні збори двох гуртків, на яких обрано керівні органи "історичного відділу": Лев Бурнадз (голова), Василь Костів (містоголова), Володимир Водоставський (секретар). Виходячи з таких обставин, в другому півріччі 1911/12 н.р. було опрацьовано 9 рефератів, зміст яких з’ясовував відповідні частини історії України з найдавніших часів до початків Козаччини (паралельно із шкільними викладами історії рідного краю). Серед тематики наукових рефератів гуртка Й. Чайківського (63 гуртківців, 40 учнів-учасників) слід відзначити М. Станецького "Доісторична доба українського народа", І. Павлюка "Істория Руси-України до смерти Ярослава Мудрого", В. Колодницького "Занепад Київської держави", М. Сорохана "Україна під панованєм Литви і Польщи" та "Початки Козаччини"; серед відчитів (з історії українського мистецтва) – В. Соловчука "Архітектура в старинній Руси", М. Сорохана "Византийське будвництво і єго вплив на Русь", В. Колодницького "Різьба в добі княжій", І. Старчука "Про штуку малярства", Ю. Камінецького "Малярство в княжій добі (на Руси)", О. Ясінського "Ювілєрство, ґравюра і музика за княжих часів", М. Іванчука "Руске право".

Другий історичний гурток проф. Г. Головки зосереджує увагу на вивченні загальних особливостей історичного процесу на українських та сусідніх землях. Тому темами досліджень стають "Українсько-руска територия перед еміґрациєю Слов’ян" (Ілько Бодруг, VІ А), "Слов’янські племена і їх кольонізаційний рух" (Остащук, VІІ А), "Початки і розвиток українсько-рускої держави" (Микола Вовкунець, VІ А), "Володимир і Ярослав" та "Литовсько-руска держава" (Корнило Курнішук, VІ Б), "Перший період розкладу Київської держави" та "Осьвіта і штука в старинній Руси (ІХ-ХІV вв.)" (В. Водоставський, VІ А), "Другий період розкладу Київської держави" (В. Костів, VІ А) [13]. Як свідчить аналіз науково-дослідницьких робіт учнів КУГ в 1910-1911 рр., в тематичний засяг входили актуальні проблеми не лише української історії, але й культури суміжних європейських земель (Росії, Польщі, Литви).

В наступному навчальному році, як повідомляють документи, в історичних гуртках учні КУГ не проводили безпосередньої праці, а тому лише учні VІІІ кл. під проводом проф. Й. Чайківського самостійно, поза лекційними годинами, перейшли курс історії України-Руси за корпусом історичних монографій акад. Михайла Грушевського [14]. Така форма навчально-виховного процесу ставала позитивним чинником у самостійній роботі учнів, адже "молодь мусить сама на підставі досвідів переконатись, на чому полягає суть зорґанізованого життя". З іншого боку, найвищою ідеєю українознавчих дисциплін, які викладалися в середньошкільних закладах краю був національний чинник, "найвища ідея, що орґанізує цілість виховання та якій мають служити поодинокі ціли" [15]. З цього часу, навчання та самостійна робота учнів в КУГ стає могутнім засобом національного виховання, яке було покликане готувати свідому державну еліту, формувати інтелектуальний потенціал майбутніх національно-визвльних змагань 1917-1920 рр., творчою працею приносити користь землякам, що перебували під імперським режимом Габсбургів.

У досліджувані роки, в самостійній роботі не лише учнівського, але й педагогічного колективу з’являється принцип науковості, тобто теоретичне обґрунтування наукових історичних гуртків КУГ знаходить й практичне вирішення. Вже згодом в педагогічній пресі, підкреслювалося, що "правдиво наукові досліди можуть зовсім відкинути в інших випадках пануючі дотепер загальні переконання, оперті на неточній, однобічній обсервації, на узагальнюванні досить малої кількости примірів. (...) Вони можуть винайти зовсім нові факти дотепер ще незнані та недосліджувані" [16].

Напередодні Першої світової війни, в 1913/14 н. р. спостерігається активізація пошукової роботи в КУГ. Згідно матеріалів, що зберігаються у фондах музею історії Коломиї, в 1913-1914 рр. відбувається 16 відчитів наукових рефератів, в яких взяли участь учні ІІІ Б, ІV Б, V Б, V В кл. В роботі гуртка під керівництвом вчителя І.Ю Шпитковського взяли участь, під час навчального року, від 10 до 30 учнів [17]. Доповідачі реферували, головним чином, узагальнюючі проблеми вітчизняної і всесвітньої історії, культури та мистецтва, що зі свого боку стало підґрунтям до доброї науково-популярної полеміки (одночасно, призначалося "корреферента", який рецензував повідомлення). Нижче наведена таблиця* показує тематику, авторів та рецензентів робіт історичного гуртка І. Шпитковського:

В процесі опрацювання теми повідомлення та виступі на публічному захисті, рецензуванні, учнівсько-викладацький склад КУГ використовував допоміжні ілюстративні матеріали (картографічні джерела), що значно полекшувало орієнтування в проблематиці рефератів. Відомий педагог і дослідник Богдан Барвінський підкреслював, що "осередником без якого учитель не сміє вести лєкції історії, є історичні карти. Історична карта дає змогу учневі орієнтуватися в історичному видні, на якому відбувалися обговорювані історичні події, а це знову причинеться до легшого запамятування подій, звязаних з певною областю або місцевість на історичній карті (підкр. наше – авт.)" [18]. Для таких потреб в ґімназійній книгозбірні містилися різнопланові атласи, карти та посібники [19].

Характеризуючи вивчення історіознавчих проблем і науково-дослідницьку працю учнів КУГ, слід зазначити, що історичні наукові гуртки коломийських ґімназій, поряд із загальними проблемами всесвітньої історії, розробляли й питання історії рідного краю, батьківщинознавства. Ці вектори можна зобразити наступним логічним рядом проблем, як: Будова Української Держави. Українська держава княжої доби (800-1340 рр.); Україна під Польщею і Литвою (1340-1648 рр.); Українська Держава козацької доби (1648-1782 рр.); Національно-культурне відродження українського народу (1784-1914 рр.). У загальному руслі наукових зацікавлень учнівської молоді перебували й педагогічні працівники і, ті, котрим адресувалися пізніші слова про те, що "реферати, виклади, зразкові лєкції й спільна лєктура дадуть учительству змогу держати руку на живчику новітніх методичних і наукових течій та засвоїти провідні думки новітнього методознавства" [20]. Важливим стрижнем в дослідницькій роботі цього навчального закладу стало й те, що найважливіші результати публікувалися в щорічних ґімназійних звітах, своєрідних хроніках педагогічної та наукової праці професорів та учнів. Так, зокрема, було надруковано розвідки Євстахія Макарушки "О. Потебня і єго наукова діяльність" (1900/1901), Івана Франчука "Женщини у Гомера" (1903/1904), Лева Гнатишака "Вплив "Істориї Руссов" на українсько-руску поезию романтичну" (1904/1905), Ярослава Гординського "Причинки до студий над "Енеїдою" І. Котляревського" (Ч. 1.: 1906/1907; Ч.2.: 1907/1908) та "Невідомі писання Маркіяна Шашкевича" (1910/1911), Дмитра Николишина "Погляди Тараса Шевченка на козаччину" (1913/1914).

Спостереження над самостійною роботою учнів КУГ з історіознавчих проблем в 1907-1914 рр. показує, що серед багатьох проблем суспільного і культурного розвитку Галичини кін. ХІХ – поч. ХХ ст. осібне місце посідає проблема навчання й виховання учнівської молоді у контексті її позакласової (факультативної) діяльності. Позитивний досвід, закріплений в історичних гуртках КУГ, спричинився до об’єктивної, цілісної та неупередженої оцінки ролі і місця рідного краю, розчленованої імперіями України в етно-політичних і культурних процесах європейської цивілізації.

Література:
1. Грабовецький В. Історія Коломиї [з найдавніших часів до початку ХХ ст.]. – Частина І. – Коломия, 1996. – С. 125; Монолатій І. Коломиєзнавство: нариси історії Коломиї у контексті взаємовідносин слов’янських народів. – Коломия, 1996. – С. 90-91
2. Монолатій І. Братства (Брацтва) // Енциклопедія Коломийщини. – Зшиток 2, літера Б. – Коломия, 1998. – С. 92 ; Біланюк І. Бурси // Там само. – С. 109; Wanczura A. Polski wpływy na szkolnictwo Ruskie w XVI i XVII stuleciu. – Lwów, 1924
3. Недільський М. Українські школи міста Коломиї // „Над Прутом у лузі ...": Коломия в спогадах / За ред. З. Книша. – Торонто, 1962. – С. 41,42; Das Schicksal des Ukrainischen Volkes unter Polnischer Herrschaft, von Titus von Wojnarowskyj. – Band I.- Wien, 1921. – S. 204
4. Звіт Дирекції ц[ісарсько] к[оролівської] ґімназиї з руским викладовим язиком в Коломиї за шкільний рік 1911/1912. – Коломия, 1912. – С. 47
5. Даниш Н[икифор]. Нарис історії ц.к. ґімназиї з рускою викладовою мовою в Коломиї від єї основаня 1892/93 до 1911/12 року // Там само. – С. 48,49
6. Звіт Дирекції ц[ісарсько] к[оролівської] ґімназиї з руским викладовим язиком в Коломиї за шкільний рік 1908/1909. – Коломия, 1909. – С. 77-78
7. Там само. – С. 50, 77
8. Участь учеників і рух книжок в шк[ільному] році 1906/7 // Звіт Дирекції ц[ісарсько] к[оролівської] ґімназиї з руским викладовим язиком в Коломиї за шкільний рік 1906/1907. – Коломия, 1907. – С. 72
9. Звіт Дирекції ц[ісарсько] к[оролівської] ґімназиї з руским викладовим язиком в Коломиї за шкільний рік 1910/1911. – Коломия, 1911. – С. 25,28,57
10. Там само. – С. 57
11. Даниш Н[икифор]. Нарис історії ц.к. ґімназиї з рускою викладовою мовою в Коломиї від єї основаня 1892/93 до 1911/12 року // Там само. – С. 49
12. Там само
13. Недільський С[офрон]. Часть урядова (Літопись ґімназиї) // Звіт Дирекції ц[ісарсько] к[оролівської] ґімназиї з руским викладовим язиком в Коломиї за шкільний рік 1911/12. – С. 87-89
14. Праця учеників в научних кружках // Звіт Дирекції ц[ісарсько] к[оролівської] ґімназиї з руским викладовим язиком в Коломиї за шкільний рік 1912/1913. – Коломия, 1913. – С. 58
15. Конрад С. Ідея співпраці та молодь // Рідна школа [Львів]. – 1933. – 1 лист., Ч. 20-21. – С. 323
16. Базник М. Учитель у ролі дослідника (Філософія й теорія педагогічних наук) // Шлях виховання й навчання [Львів]. – 1931. – 1 бер., Ч. 3. – С. 95
17. Звіт Дирекції ц[ісарсько] к[оролівської] ґімназиї з руским викладовим язиком в Коломиї за шкільний рік 1913/1914. – Коломия, 1914. – С. 98
*Складено на підставі: Звіт Дирекції ц[ісарсько] к[оролівської] ґімназиї з руским викладовим язиком в Коломиї за шкільний рік 1913/1914. – С. 98
18. Барвінський В. Значіння образів у навчанні історії // Українська школа [Львів]. – 1932. – Ч. 6-9 (грудень). – С. 106
19. Andrees Allgemeiner Handatlas in 126 Haupt- und 139 Nebenkarten nebst vollständigen alphabetischem Namenverzeichnis / Vierte, völlig neubearbeitere und vermehrte Auflage [Hrs.] von A. Scobel. – Bielefeld und Leipzig: Verlag von Velhagen & Klasing, 1901; Sydow-Wagners Methodischer Schul-Atlas / Entworten, bearbeitet und herausgegeben von Hermann Wagner. – Gotha: Justus Perthes, 1910
20. П.Б. Методично-наукові гуртки // Рідна школа [Львів]. – 1935. – 1 бер., Ч. 5. – С. 38.