|
Центр сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, якому підпорядковане й с. Кийданці. Місцеві люди вимовляють назву села як "Кньиждвір". Одне з найдавніших сіл Галичини і Європи. Головні кутки села: Бані, Хатки, Козьичий берег, Королівка, Когутівка, Мандрицька, Заріка.
Лежить за 11 км від Коломиї.
Назва походить від словосполучення "княжий двір", тобто двір князя. Припускають, що тут міг бути двір галицького князя Романа Мстиславовича. Проте, на теренах села виявлено ще давніші сліди людини, доби неоліту (VI-III тис. до Р. Х.). Біля Княждвора існувало й с. Стара Баня, згодом – Баня Княждвірська, тепер один з кутків під назвою Баня, в якому до 1830-х видобували сіль промисловим способом. Оскільки Княждвір – велике село, то люди між собою називали його Горішним і Долішним Княждвором. У період СРСР влада офіційно поділила Княждвір надвоє і перейменувала його, аби стерти історичну пам'ять. Так виникли два села – Верхнє і Нижнє. У період України селові знову повернули його первісну назву. Здавен тут існували солеварні промисли.
Перша писемна згадка – 1458 рік.
Мешкає 1880 осіб, є 714 індивідуальних господарств. Територія села становить 2639,1 га. Село електрифіковане, газифіковане, телефонізоване.
У Княждворі здавен ростуть тисові ліси, які утворюють найбільший у Європі тисовий заказник. Найвища точка – 423, 9 м над рівнем моря. Від 1961 року на площі 2,6 га існує дендрарій "Княждвір-тис", в якому росте понад 100 видів інтродуцентів. Течуть ріки Прут, Шиблінка, Теплиці, з лісів витікає 12 потічків. Є соляні джерела, поклади гравію.
Місцевий люд займається рільництвом і будівельними роботами, лозоплетінням, вирощує велику рогату худобу, виїжджає на заробітки, працює на різних фірмах.
У селі є: адміністративний будинок, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів з бібліотекою, будинок культури з бібліотекою, клуб, амбулаторія, відділення зв’язку, Коломийський водоканал, чотири крамниці, туристична садиба "Княжий град".
Пам’ятки історії та культури: церква Успіння Пресвятої Богородиці УАПЦ (1995), каплиця УГКЦ, стара капличка на Горішному куті (1930), хрест на честь скасування панщини (1898?), символічна стрілецька могила (1992), хрест на честь воїнів УПА (1992), меморіальний комплекс односельцям, які загинули на фронтах Другої світової війни (1998), пам’ятний знак борцям за волю України (2006).
Княждвір славиться лозоплетільниками, співочими традиціями, вишивками.
Відомі уродженці села: діяч УПА Володимир Бакай, громадський діяч Степан Бакай, державний діяч Іван Гладуняк, професор медицини Богдан Бакай, майстер спорту, лікар Борис Бакай, поетка Ольга Чемерис.
Чим можна дістатися?
- маршрутними міні-автобусами "Коломия – Княждвір" або таксівкою з Коломиї.
Що варто побачити?
- Княждвірський тисовий заказник, природознавчий музей у тисовому заказнику, дендрарій "Княждвір-тис", краєвиди з Козьичого берега, церкву і каплиці, символічну стрілецьку могилу, хрести на честь скасування панщини та воїнам УПА.
Де можна зупинитися й переночувати?
- у туристичній садибі "Княжий град", вул. Марка Черемшини, 50.
Де можна похарчуватися?
- у туристичній садибі "Княжий град".
Що варто прочитати?
- С. Бакай. З Княждвором у серці (Коломия: Вік, 1997), М. Футулуйчук, Г. Рогозіна-Марусяк "Княждвір" (Макіївка: Графіті, 1998), "Матеріали круглого краєзнавчого столу "Коломийська Гуцульщина" (Коломия, 2006).
Куди писати й телефонувати: Сільська рада, вул. Тараса Шевченка, 63, с. Княждвір, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл., 78294, тел. (03433) 63001; 63010
|
